Працелюбність, в деякій мірі, риса характеру людини, що була набута у процесі виховання ще в ранньому віці. Працелюбністю називають любов до праці,пошану до фізичного труда,наполегливість у всьому,що ти робиш,та задоволення результатами своїх дій.
Ще з раннього віку в нас виховують любов до труда,як основну з рис української ментальності. З давніх давен відомо,що український народ шанує фізичний труд,пишається своєю наполегливістю,та натхненням до праці. У відомих класичних творах оспівується міцність характеру,пошана до праці на українській землі та невичерпна працелюбність українських жінок та хлопців. Це сприяє кращому закріпленню доцільного виховання працелюбності і дітей з раннього віку,адже у безпосередньому процесі праці формується позитивне ставлення до навколишнього світу.
Вдало виконана робота, яка ще при тому добре оцінена приносить маленьким учням почуття задоволення та радості,відчуття потрібності у власній персоні,відчуття користі своєї справи,а досягнення поставленої мети в подальшому викликає бажання працювати,та надає деяку впевненість у майбутніх діях. Також не менш важливим є для людини повага до праці оточуючих,та уміння доводити справу до кінця,саме тому доцільно виховувати працелюбність,як невід’ємну частину характеру.
Читаємо,малюємо,пишемо і усе з великим бажанням і напрямом на відмінний результат!
